Максим Щербінін.
Здавалося б, світ 21-го століття – це світ комфорту. Ще ніколи в історії людства так багато людей не мали доступу до благ, що раніше вважалися можливими лише для обраних. Люди більшості країн почувають себе безпечніше ніж будь-коли. Але, на жаль, війни не зникли, вони продовжуються і через них люди не можуть відчути це почуття – безпеку, вона не сумісна з війною. Люди, яких зачепила війна, ще довгий час не зможуть відчувати себе безпечно. Вони постійно відчувають страх за себе, за свою сім‘ю, що їх може завтра не стати. Або ж, якщо вони були вимушені переселилися, то відчувають страх невідомості, неприйняття їх тощо. Але ж це не означає, що вони повинні й надалі жити в страху, поки конфлікт не скінчиться. Ні, вони повинні жити, як і до конфлікту, настільки, наскільки це можливо в їх умовах. Так, це важко, іноді людина взагалі не має змоги жити, хоча б трошки, по-старому. Але їм можуть прийти на допомогу люди, яких оминула ця страшна участь, які розуміють, що війна завжди приходить не вчасно і, що вона може прийти до кожного. Тому необхідно допомагати таким людям, щоб вони відчули хоча б крихту того відчуття – безпеки, адже з рештою ми не знаємо, що буде з нами завтра…
Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).
Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.