Артем Сокорський.
Гормон дофамін відповідає за мотивацію організму робити щось. Грубо кажучи, дає зелене світло на виконання тієї чи іншої дії у вигляді бажання та енергії на дію. Досліджуючи дофамін, вчені виявили, що суттєве значення має таке поняття як чутливість дофамінових рецепторів. Якщо дофамінові рецептори мають низьку чутливість, то потрібно багато дофаміну, щоб зарядити людину на дію №1. Коли ж ця чутливість рецепторів висока, то потрібно менше дофаміну, щоб захотіти та мати сили виконувати дію №1.
Що впливає на чутливість дофамінових рецепторів? Дофамінові рецептори залежать від інтенсивності та кількості отримання гормону дофаміну. Коли він отримується часто і у великих кількостях, то чутливість закономірно падає. Фактор падіння чутливості дофамінових рецепторів неодмінно негативно відобразиться на мотивації організма братися за справи, що потребують включенності. Наприклад, для студента буде складно написати курсову чи дипломну роботу, і буде це проявлятися у бажанні це відкласти на останній період, адже енергії та пориву немає, щоб почати писати її сьогодні. Для програміста складно буде братись за вивчення нової технології, адже не вистачає мотивації та сил. Люба справа, яка вимагатиме включеність та зосередженність, може сприйматися людиною, як щось неварте уваги і як наслідок виливатись у прокрастінацію.
На принципі роботи гормону дофаміна працює будь-яка залежність людського організму, починаючи від наркотичної залежності і закінчуючи пристрастю до солодкого. Залежність формується по причині доступності до легкого джерела дофаміну. Споживаючи солодке, ми отримуємо умовних 50 одиниць дофаміну, практично нічого для цього не роблячи. Виконуючи 20 віджимань від підлоги по 3 підходи, отримуємо 10 одиниць дофаміну і вимушені витрачати на це вольові зусилля. Якщо сильно переїсти солодкого, то отримаєш 250 одиниць дофаміну, що проявиться у високому зростанні і таким чином понесе за собою девіаційні відхилення. На фоні 250 одиниць, ви, по-перше, не захоче віджиматись, а якщо й заставите себе, то на виході отримаєте лише 5 одиниць дофаміну. Таким чином отримуючи високі викиди легкого дофаміну, людина обмежує собі доступ до тих видів діяльностей, що не дають такого високого вихлопу дофаміну в корокточасній перспективі, але насамперед є дуже вигідними у довгостроковій перспективі. Наприклад, щоб сформувати здорове спортивне та підтягнуте тіло, потрібно щонайменше декілька років регулярних занять, але ціль варта вкладених в неї зусиль.
Вищезазначені особливості людської психіки показують, чому меншість може досягнути успіху, а решта зазнають поразки. По суті, властивість гормону дофаміну в рамках нейробіології виділяє два ключових підходи до життя: інвестора та кредитора. Інвестор відмовляє собі у тимчасовій радості зараз в обмін на перспективу отримати довгострокову радість в більших об’ємах, розбираючись в конкретній діяльності на досить глибокому рівні і приносячи користь суспільству. Він інвестує час в різного роду курси, тренінги, використовує набуті знання на практиці. Кредитор, навпаки, витрачає накопичені ресурси, насолоджуючись тим, що вони в нього є, але постійна трата в кінці кінців призведе до того, що вода у чаші закінчиться. Життя інвестора складається із складних виборів та рішень, але протікає цікаво, насичено та легко. Тоді ж як життя кредитора, навпаки, складається із простих виборів та рішень, але протікає складно і сумно.
Резюмуючи вище сказане, хочеться підмітити, що недарма в українському фольклорі часто згадується важливість любові до праці, порівнюючи бджолу та шершня, як це робив Григорій Сковорода у своїх байках. Хоча від моменту написання подібної байки пройшло декілька століть, але нейробіологія повторно підтверджує непорушність природніх механізмів на прикладі роботи дофаміна та його рецепторів.
Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).
Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.
#ЯМедіа
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
#чернігівська_політехніка
#ChePolytech
#Che_Polytech