Катерина Гнедіна
Задоволення нескінченних економічних потреб в умовах посилення урбанізаційних процесів та виснаженості природних ресурсів без усвідомлення необхідності забезпечення раціонального природокористування, дбайливого ставлення до джерел ресурсів, «розумного» господарювання може призвести до повної вичерпаності ресурсного потенціалу та екологічної катастрофи. В умовах загрози екологічної катастрофи управління економічними процесами не може відбуватися без урахування екологічних наслідків. Саме усвідомлення світовим суспільством наслідків глобальної екологічної катастрофи призвело до трансформації системи цінностей та зміни парадигми розвитку цивілізації: від фокусування на прогресі як економічному зростанні до розуміння необхідності забезпечення узгодженості цінностей людства із законами біосфери.
Концепція сталого розвитку є парадигмою цивілізаційного розвитку у третьому тисячолітті, трьома ключовими складовими якої є соціальна, екологічна та економічна сталість. Домінантами сталого розвитку є соціальне благополуччя, екологічна безпека, економічне зростання. Сталий розвиток можна розглядати як гармонійний, багатоаспектний, збалансований, всеохоплюючий розвиток країни, який полягає у економічному зростанні разом із додержанням норм екологічної безпеки та гарантуванням соціального добробуту і направлений на забезпечення високої якості життя громадян, збереження духовних та культурних цінностей, культурної спадщини, дбайливого ставлення до природи та раціонального природокористування у інтересах теперішніх і майбутніх поколінь.
Позитивним зрушенням у розвитку за цією траєкторією є формування та схвалення Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», згідно з якою рух країни повинен здійснюватися за векторами розвитку, безпеки, відповідності та гордості, у рамках яких передбачена реалізація 62 реформ та програм розвитку держави.
Серед основних стратегічних орієнтирів розвитку України на засадах сталості за вектором еколого-збалансованого розвитку можна виокремити такі напрями: раціональне природокористування, екологізація виробництва, використання відновлюваних джерел енергії та вторинних енергетичних ресурсів, впровадження зелених енергозберігаючих технологій та технологій утилізації відходів, пріоритетний розвиток екологічно безпечних видів транспорту та екологічних систем землеробства. Імплементація економічної політики «зеленого» зростання, екологізація усіх сфер господарської діяльності, розвиток екологічної культури, формування екологічного мислення та поширення принципів сталого розвитку, зміцнення енергетичної незалежності країни, забезпечення високої якості життя громадян повинні стати основними орієнтирами розвитку Україні у третьому тисячолітті.
Джерело: Катерина Гнедіна. Імплементація концепції сталого розвитку в Україні в умовах посилення процесів глобалізації. Теоретичні та прикладні аспекти сталого розвитку: функціональний, галузевий і регіональний вектори: [колективна монографія]. К.: Кондар-вид-во. 2015. С. 29-42.
#HumanRightsFoundation
#ФундаціяПравЛюдини
#Чернігів
#Чернігівська область
#РазомМиСила
#TOGETHER_WE_CAN
#ChePolytech
#Che_Polytech
#60років_ЧНТУ
#ЧНТУ
#люблю_чнту
#найкращийунівер