Валерія Міщенко.
У сучасному світі Інтернету та різноманітних гаджетів ми забуваємо про книги. Проте кожна з них розповідає свою історію і супроводжує нас все наше життя – від казок, які нам читали батьки на ніч і які допомагали пізнавати цей світ з його законами, романтичних розповідей, які так подобаються підліткам, до серйозної професійної літератури, яку читають дорослі для саморозвитку і підвищення кваліфікації.
Здавалося, так було раніше, а що ж тепер? Темп життя дуже стрімкий, ми мало спимо, іноді навіть забуваємо поїсти, щоб встигнути щось більш важливе: погортати блоги, перевірити повідомлення в месенджері, встигнути виконати завдання, від якого багато що залежить, встигнути отримати кращу посаду, встигнути щось ще.
І в цій гонці ми зовсім забуваємо про книги і перестаємо їх читати. Як варіант – можна прослухати аудіо книгу, поки займаєшся якимись справами. Але ж набагато краще зануритися в книжку та її історію повністю, вимальовувати в уяві всі образи з неї, аналізувати прочитане, нехай із екрану телефона. Адже навіть у такому темпі життя, як у нас зараз, можна знайти час на читання книжок зранку, поки ніжишся у ліжку, поки допиваєш вранішню каву, на перерві між уроками або парами, в транспорті, перед сном.
Прямо зараз вимкни сповіщення і відклади телефон хоча б на півгодини і почитай щось, що давно відкладав на потім, хоча б декілька сторінок для початку. Воно точно варте того.
#HumanRightsFoundation
#ФундаціяПравЛюдини
#Чернігів
#Чернігівська область
#РазомМиСила
#TOGETHER_WE_CAN
#ChePolytech
#Che_Polytech
#60років_ЧНТУ
#ЧНТУ
#люблю_чнту
#найкращийунівер