Молодь може бути творчою силою, динамічним та інноваційним джерелом, вносити свій внесок і навіть каталізувати важливі зміни в політичних системах та економічних можливостях.
Однак, молодь також стикається з бідністю, бар’єрами на шляху до освіти, численними формами дискримінації та обмеженими перспективами і можливостями.
Багато молодих людей проявляють політичну активність через участь в політичних рухах замість того, щоб брати участь у політичних партіях. Молоді чоловіки та жінки традиційно ведуть активну політичну діяльність в університетах, коли це дозволено, але дуже часто розчаровуються в політичному керівництві та політичних інститутах і виключені з процесу розробки політики. В результаті, політична активність молоді не має чіткої організації.
Можливості для молоді брати участь в управлінні та процесах прийняття рішень значною мірою залежать від політичних, соціально-економічних і культурних умов, у яких соціальні норми у багатьох частинах світу призводять до численних форм дискримінації.
Люди віком до 35 років рідко обіймають офіційні керівні посади у політиці. У третині країн вік кандидатів до національного парламенту починається з 25 років або вище, і зазвичай прийнято називати політиків “молодими”, якщо їх вік не перевищує 35-40 років. Наймолодшому голові сільської громади в Україні 27 років, всі мери міст набагато старші.
Існують переконливі докази того, що участь молодих людей у формальних, інституційних політичних процесах відносно низька порівняно з громадянами старшого віку у всьому світі. Це ставить під сумнів репрезентативність політичної системи та призводить до позбавлення молодих людей права голосу.
Акцент на молоді, з погляду її участі у політичному житті, є відносно новим пріоритетом, але надзвичайно своєчасним, особливо у світлі останніх подій і демократичних перетворень в різних частинах світу. Всесвітня програма дій для молоді торкається важливості участі молоді у прийнятті рішень, але в двохтисячні не було запропоновано конкретних заходів. Питання залишається відкритим.
Пищур Дмитро
Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.