Ґендерна політика своєю появою зобов’язана фемінізму другої хвилі, кінця 1960-х – 1970-х років, де було піднято питання про дискримінацію жінок. Мета ґендерної політики – боротьба з ґендерною асиметрією в законодавстві, в суспільстві, в соціально-економічних відносинах.
Міжнародні стандарти базуються у наступних документах:
- Декларація прав людини ООН 1948 р.
- Конвенція ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації у відносинах жінок» 1979 р.
- Європейська «Декларація про рівність чоловіків і жінок» 1988 р.
- Декларація ООН про усунення насильства проти жінок 1993 р.
- Пекінська платформа дій 1995 р.
- Декларація тисячоліття ООН 2000 р.
- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 100 (1951 р.), № 111 (1958 р.), № 103 (1952 р.).
- Конвенція ООН про права дитини 1959 і 1989 р. р.
- Декларація ООН з питань ґендерної ідентичності 2008 р.
На мою думку, ґендерна політика відіграє велику роль у всіх сферах життєдіяльності жінок та чоловіків шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей.
Сапун Богдан
Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.