Артем Сокорський.
Загострення дихотомічного мислення вкрай розповсюджене у сучасному соціумі. Ми схильні мислити крайностями: сильний, слабкий; розумний, дурний; швидкий, повільний; високий, низький. Перекос відбувається у дві сторони: в плюс чи мінус. Але при такому мисленні відсутня середина, іншими словами норма. Коли людина стверджує, що вона не слабка, то автоматично приходить думка, що вона сильна. Якщо не лінива, то обов’язково працьовита. Але висновок у вигляді “значить працьовита, сильна” є хибним. Це те ж саме, якби ми вважали, що якщо машина не біла, тоді вона чорна. Хоча в реальності машина може бути зовсім іншого кольору.
Здавалося б, яке значення дихотомічного мислення для нас? Справа в тім, що при дихотомічному мисленні самооцінка закономірно буде перекошуватися із самовпевненності до невпевненості. А середина у вигляді впевненості буде недоступна. Впевненість означає, що людина усвідомлює свою рівнозначність із іншими людьми в соціумі. “Я в нормі і не кращий за інших”. Невпевненість виражається у самосприйняйті себе, як гіршим за інших. Наслідки невпевненості проявляються у сором’язливості, замкнутості і соціофобії. Самовпевненість проявляється у самосприйняйті себе як кращого за інших. Наслідками самовпевненності є високомірство, нарцисизм, зазнайство. При тому, повноцінність відсутня як при самовпевненності, так і при невпевненості.
Найцікавіше, що самооцінка впливає на ставлення до інших людей. Невпевнений буде уникати контакту з людьми, щоб не відчувати себе пригнічено. Йому некомфортно знаходитися у суспільстві сильних та самодостатніх людей. Він мислить у ключі, що якщо навколо мене сильні, значить я слабкий. Як правило, невпевнена людина перебуває в трьох станах: страх, заздрість та ненависть. У свою чергу самовпевнений буде стверджуватися за рахунок інших. Йому неодмінно потрібно довести, що інші люди гірші за нього. Мислення при самовпевненності працює в ключі, що раз я сильний, значить інші повинні бути слабкими. Така людина доводить іншим, що вони не сильні та не розумні, як про себе думають. Основна емоція – презирливість, рідше – наляканість. І в першому, і в другому випадках стосунки з людьми не будуть якісними та приносити радість.
Водночас, самовпевнена людине не здатна грамотно оцінити свої сили і береться за завдання, які вище від її пропускної здатності їх виконати. Тим самим її розвиток буде падати при настанні ситуацій, які не по зубам. Невпевнена людина аналогічно не спроможна грамотно оцінити свої сили і при настанні дії, яка виступає викликом, приходить до думки, що нічого не вдасться і краще не пробувати. Такими діями-викливами можуть бути: спортивні тренування, публічні виступи, знайомства з людьми чи освоєння любої нової навички.
Правда в тому, що будь-яка людина завжди буде краща за одного і гірша за іншого. Основний недолік самовпевненності чи невпевненості проявляється у неоптимальних рішеннях, які несуть негативний результат. Оптимальні рішення приносять позитивний результат. При невпевненості та самовпевненості завжди є перекос в одну із сторін. Тому людина не здатна в такому випадку грамотно розпорядитися наявними ресурсами. Всебічний розвиток – це прерогатива впевненої людини, яка здатна грамотно підбирати завдання, враховуючи свої сили і вдало обирати шляхи реалізації цих завдань. Впевнену людину при зтиканні з поразкою не цікавить пошук винних, єдині висновки, які вона робить – це те, що вона може зробити, щоб більше такого не повторилося або ймовірність настання стала на порядок нижчою.
Підводячи підсумки, будь-які ресурси, якими розпоряджається людина, будуть примножатися, якщо вона впевнена у собі. Адже впевненість – це вміння вибрати вдалі завдання собі під силу і неодмінно виконати їх.
Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).
Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.
#ЯМедіа
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
#чернігівська_політехніка
#ChePolytech
#Che_Polytech