Чому не доброчесна наша академічність?

Іван Усов.

У одному з минулих блогів я розглядав проблеми академічної недоброчесності  у політиці, та це лише невелика частина величезної проблеми з плагіатом у нашій освіті та науці.

Основною причиною є  безумовно молодість нашої наукової думки, хоча україномовна наука зароджувалась разом з європейською наприкінці ХІХ – початку ХХ століть та на 75 років була вирвана з історії європейської науки. Певна річ, у СРСР наука була, і в дечому навіть більш розвиненою ніж зараз, але проблема тут в тому, що було відсутнє таке поняття як авторське право. Більшість праць були «загально-народним надбанням», що позбавляло авторів прав на наукові здобутки. Тож серед населення поступово пропало таке поняття як академічна доброчесність.

Другою причиною є  те, що про академічну доброчесність більшість студентів дізнаються на перших курсах університету, а за повної відсутності шкільного виховання в цій сфері здобувачам вищої освіти дуже тяжко призвичаїтись до цього.

Третя і головна проблема – сама структура освіти. В Україні велика кількість не раціонально розташованих закладів вищої освіти, більшість з них дотаційні, тобто їх функціонування не залежить ні від якості отриманої освіти, ні від кількості наукових здобутків викладацького складу. Відповідно, і наукові звання присвоюються в самих ВНЗ,  а серед «своїх» доволі часто заплющують очі на плагіат. Цю проблему вирішить тільки реформа освіти за прикладом країн ЄС.

Сподіваюсь, що  колись Українська наука нарешті позбавиться плагіату, і за нашу освіту не буде соромно.

Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).

Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.

#ЯМедіа

#ФундаціяПравЛюдини

#HumanRightsFoundation

#чернігівська_політехніка

#ChePolytech

#Che_Polytech

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *