Ельвіра Гвоздь/Elvira Hvozd.
Три дні тому я відвідала блог-кафе «Арт-терапія як засіб комунікації та налагодження діалогу в місцевих громадах». Як завжди на таких заходах, більшість присутніх були жінкита дівчата різного віку. Всі сиділи в колі та мали знайомитися. Вже тоді я помітила, що всі ми різні, але дуже схожі. Ми мріємо, боремося і не висипаємося. Згодом було 2 вправи, одна з яких групова. І от тоді рівність відчулася ще більше. Всі об’єдналися в маленькі групи і мали виконати спільне завдання. Незнайомі одна одній жінки та дівчата стали командою, незважаючи ні на що. Я захоплено спостерігала і думала. Думала, що арт-терапія – це одне з тих місць, де жінок можна об’єднати. Згадати лише мій блог про мізогінію. Можливо, якби жінки, які проявляють мізогінію ось так приходили на сеанси арт-терапії і об’єднувалися з іншими жінками. Вони б спілкувалися з різними жінками. Говорили, слухали та чули б інших. І вбивали в собі це бажання зневажати інших жінок.
Арт-терапія – це місце пізнання себе, місце відпочинку. І саме в цих умовах можна робити кроки до подолання тієї ж мізогінії. Це просто мої спостереження та роздуми, але, можливо, в цьому щось є. Піклуйтеся про себе та інших. Всього найкращого!
Публікацію створено в рамках проєкту “Я медіа”. Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія). Фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.
Art therapy as a way to unite women
Three days ago I visited the blog-cafe “Art therapy as a means of communication and dialogue in local communities.” As always at such events, most of those present were women and girls of different ages. We were sitting in a circle and had to get acquainted. Even then, I noticed that we are all different, but very similar. We dream, fight and do not sleep.
Subsequently, there were 2 exercises, one of which was a group. And then the equality was felt even more. All united in small groups and had to perform a common task. Unfamiliar women and girls became a team, no matter what.
I watched and thought enthusiastically. I thought that art therapy is one of the places where women could be united.
Just mention my blog about misogyny. It is possible that women who show misogyny come to art therapy sessions and unite with other women. They would communicate with different women. They should talk, listen and hear others. And they should kill this desire to despise other women.
Art therapy is a place of self-knowledge, a place of rest. And it is in these conditions that steps can be taken to overcome the same misogyny.
It’s just my observations and reflections, but maybe there’s something to it. Take care of yourself and others. All the best!
The publication was created within the framework of the project “I am media”. The project is implemented by Chernihiv Polytechnic National University in cooperation with the Human Rights Foundation and the University of Tartu (Estonia). Funded by the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Estonia.
#ЯМедіа
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
#чернігівська_політехніка
#ChePolytech
#Che_Polytech