Софія Середа.
Людина – це соціальна істота. Але в нашому соціумі знаходяться не тільки люди, а й тварини. Ми зустрічаємося з ними кожен день, хтось чекає нас вдома, когось ми бачимо на вулиці. Ми розмовляємо, бавимося, спілкуємося з ними. А коли набридають то викидаємо, як щось непотрібне.
У мого знайомого, була доволі тривала опозиція щодо домашніх тварин. Він вважав, що це клопіт і витрачений в пусту час, тому завжди був байдужий і до домашніх, і до вуличних тварин. Допоки не зустрів на вулиці безпритульного песика, який одразу почав з ним бавитися, кусаючи за штани. Пройшов тиждень, зараз у нього і справді мало вільного часу і багато турбот, тому що він миє лапки свого нового друга після вечірньої прогулянки. Він став щасливим, тому що зробив щасливим когось. А в нашому світі все взаємопов’язано.
Це хороша історія. Але ситуацій, коли люди позбавляються від тварин будь-якими способами та знущаються над ними більше. Нажаль, в нашій країні відсутні правові норми та закони, які б захищали братів наших менших, тому багато котів і собак залишаються на вулиці.
Якщо порівнювати з Німеччиною, то в цій країні захист тварин внесений в Конституцію і за тварину, яку залишили на вулиці, призначають величезні штрафи – до 25 тисяч євро. Також, кожен кіт та пес має свій ідентифікаційний код, за яким дуже просто знайти хазяїна.
Ми не в Верховній Раді і не можемо доповнити законодавство, але ми можемо залишатися людьми і допомагати тим, хто цього потребує. Це не важкі, але елементарні речі. Готуючись до зими, не закривати підвали. Підгодовувати тваринок, по можливості.
І головне пам’ятати, що вуличний кіт, це той самий наш улюблений домашній котик, тільки його залишили. Вони, як діти, їм необхідна наша турбота, тому давайте будемо хорошими «батьками»!