Катерина Кобзар.
Участь 7-10 липня в англомовній школі-тренінгу “Fair Skills Training” в рамках правозахисної програми для молодих лідерів «Разом Ми – Сила» або ХОЧУ стати Блогером у м. Чернігові надихнула мене поділитися своїми роздумами з приводу обізнаності молодих людей, їхніх знань та переконань, що стосуються дискримінації у всіх її видах і проявах.
На мою думку, молодому поколінню, яке так активно прагне змінити світ, впливаючи також і на проблему дискримінації в суспільстві, варто зважати і на той факт, що дискримінація може бути і не свідома, зумовлена підґрунтям традицій, консервативністю поведінки суспільства, в якому молоді люди знаходяться, та ін. Люті борці за права гомосексуалізму чи темношкірих людей можуть навіть і не усвідомлювати, що вдома вони ображають честь і гідність своїх сестер, матерів чи подруг вважаючи, що їхнє призначення – виховання дітей та зберігання домашнього затишку. Адже батьки їм ще змалку дали зрозуміти, що сини мають робити “чоловічі справи”, а доньки – навчатися побутовим хитрощам. Запобігання дискримінації та насильству, мотивованому упередженнями, та сприянню рівності та різноманітності є чи не найважливішим завданням (з точки зору суспільних відносин) для сьогоднішнього покоління. Розвиток знань та активне і перманентне навчання як молоді, так й інших вікових груп людей про механізми дискримінації – обмеження людини у правах у тій чи іншій сфері життя – є дуже важливим для того, щоб зрозуміти як саме упередження та стереотипи спричиняють нерівне ставлення та порушення прав людини. Ми маємо виявляти прояви та наслідки дискримінації в кожній сфері нашого життя. Це є ключовим для того, щоб побачити явище дискримінації не лише через світогляд дискримінованої людини, але й у контексті існуючих владних відносин та системи привілеїв для домінуючої групи.
Антидискримінаційна освіта формує антидискримінаційні компетенції. Люди обізнані в даній сфері роблять, перш за все, акцент на правах людини, правах жінок та законах проти дискримінації, виступають проти будь якого прояву дискримінації, оцінюючи ситуацію з різних точок зору, і найголовніше – вони в змозі конструктивно та змістовно наводити свої аргументи на захист прав людини, базуючись як і на фундаментальних концептах демократичного суспільного життя, так і на більш глибоких знаннях з дискримінаційних процесів. Тому можна стверджувати, що знання, які має за плечима така людина, розвіюює упередження та стереотипи в її свідомості, що дуже часто стають каталізаторами дискримінації.
Антидискримінаційна освіта розвиває громадянську мужність та особисту відповідальність за реагування та запобігання дискримінації та насильству, поглиблює знання про дискриміновані групи.
Отже, підсумовуючи сказане, варто зазначити, що чим більше людина навчається, тим більше вона стає свідомою у своїх вчинках, поведінці і в тому, що відбувається в суспільстві. Не виключенням є і проблема дискримінації. Адже чим більше ми про неї знаємо, цікавимося, вивчаємо пов’язані з нею теми тощо, тим більше ми усвідомлюємо велич цієї проблеми, але водночас розуміємо, що запобігання розповсюдження проявів дискримінації варто почати з нас самих. Знання варті поширення, знання про дискримінацію і поготів. Зараз кожен з нас може з легкістю ділитися знанннями, думоками про дискримінацію та, ґрунтуючись на цьому, не скоювати більше подібних злочинів проти людських прав.
Так жахливо відчути дискримінацію на собі, але огидніше бути тим, хто дискримінує !
#РазомМиСила
#TOGETHER_WE_CAN
#HumanRightsFoundation
#ФундаціяПравЛюдини
#Чернігів
#Чернігівська область
#ChePolytech
#Che_Polytech
#60років_ЧНТУ
#ЧНТУ
#люблю_чнту
#найкращийунівер