Павленко Анастасія.
Ймовірно важко знайти людину, яка б не погодилась з цим твердженням, мало тих, хто хоч колись в житті не мав домашнього улюбленця та не турбувався б про нього. Однак якщо розглядати це питання на загально-суспільному рівні, то все вже не буде виглядати так однозначно.
Використання тварин для дослідів, у тестуванні косметики, задля розваги утримання тварин в клітках зоопарків, у цирку, контрабанда екзотичних видів фауни в жахливих умовах ̶ перелік фактів неприйнятного ставлення до «братів наших менших» можна доповнити ще багатьма моментами, зокрема можна наголосити на садизмі та зоофілії з боку людей.
Однак я хотіла б зупинитися на певних конкретних аспектах питання, щодо турботи про тварин, наприклад, на увазі до тварин з боку держави та відсутності визначених форм допомоги тваринам в певних ситуаціях. Законодавство України щодо захисту тварин від жорстокого поводження постійно змінюється, вдосконалюється, однак навіть наявність визначених законом покарань, штрафів, заборон, не зупиняє людей від насильницьких дій та на жаль дуже часто такі дії залишаються непокараними. Також проблеми безпритульності тварин, порятунку їх в екстремальних ситуаціях, тощо ̶ існує безліч прикладів незахищеності тварин.
Я особисто зіштовхнулася з випадком, коли тварині, яка потрапила в халепу не вдавалося допомогти. Гуляючи в парку з подругою ми помітили на дереві кошеня, яке сиділо занадто високо і не могло злізти самостійно, до того ж було видно, що воно зализувало свіжу рану, ймовірно його загнала на дерево собака. Нижчі гілки на дереві були спиляні тож тваринка ніяк не могла злізти самостійно і ми ніде не змогли знайти драбину, щоб самотужки зняти кошеня. Тож ми з подругою зателефонували до служби порятунку, щоб зрозуміти який алгоритм дії та що взагалі можна зробити у даному випадку. Нам порадили зателефонувати до організації «Зоошанс», яка займається допомогою тваринам, однак там нам теж відмовили у допомозі та навіть нічого суттєвого не порадили. Отже,щоб зняти поранене кошеня з дерева у ХХІ столітті, у цивілізованому місті Чернігові – ми не змогли знайти рішення.
Загальне збільшення уваги до питання достойного та гуманного поводження з тваринами потребує більшої уваги з боку держави та кожного громадянина окремо, адже будь-які зміни потрібно починати з себе!
Ми повинні бути більш уважним, як і до своїх домашніх улюбленців, так і до тварин загалом та ніколи не лишатися байдужими до тих, хто опинився в біді.
Цей проєкт виконується у співпраці з Вільнюським університетом, ГО «Фундація Прав Людини» та фінансується коштами Міністерства Закордонних Справ Литовської республіки.