Гендерна нерівність у сучасному світі

З роками світ досяг багатьох успіхів у темі гендерної рівноправності. Зараз жінки мають більше освітніх, економічних і політичних можливостей. Але перед нами ще довгий шлях до справжньої рівності.

Сексизм проявляється не тільки в індивідуальних віруваннях і побутових взаємодіях. Він вбудований у суспільний устрій і культуру по всьому світу, оскільки всю історію людства саме чоловіки мали вищий соціальний статус, більшу політичну владу та матеріальні ресурси.

Найбільш розповсюдженими видами сексизму є:

1) «ворожий», який прямо говорить, що жінки не є повноцінними, відхиленням від норми – чоловіка, тому не повинні мати з ним рівних прав;

2) «доброзичливий», який ідеалізує жінок як ніжних та тендітних істот, що потребують захисту. Хоча другий варіант здається більш прийнятним, але й він допомагає не допускати до сфер, пов’язаних з владою і високим соціальним статусом.

Насправді, навіть якщо закон гарантує жінкам офіційну рівність з чоловіками, але де-факто вони все ще мають менше можливостей, особливо в економічній та соціальній сферах.

У більшості суспільств існує віра, що чоловіки просто краще підготовлені для виконання певної роботи. І здебільшого саме вона має велику зарплатню. Ця дискримінація призводить до зниження доходів жінок, які також беруть на себе основну відповідальність за неоплачувану працю: хатню роботу, турботу та догляд за близькими. 

До того ж, жінок навіть можуть «покарати за материнство», оскільки роботодавці часто не хочуть оплачувати декретну відпустку або дозволяти брати вихідні, коли діти хворіють, тому й воліють взяти на роботу чоловіка. А якщо вона не хоче мати нащадків і мріє побудувати чудову кар’єру, то їй не вірять, бо «чоловік і діти – це найбільше щастя для жінки».

Проблема гендерної нерівності є однією з найважливіших тем і сучасному світі, і я сподіваюсь, що ми пройдемо весь цей шлях до кінця!

Дусь Марія.

фото запозичене: © illustration

Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *