Особливо драматичною зміною у веденні військових дій, насамперед за останні 10 років, стало використання у жорстоких конфліктах дітей як солдатів. Діти-солдати існують у всіх регіонах світу та беруть участь у більшості конфліктів. Однак особливо гострий характер ця проблема має в Африці, де до збройних конфліктів залучаються діти вже з 9-річного віку. Більшість дітей-солдат мають вік від 14 до 18 років. Діти-солдати вербуються як угрупованнями бунтівників, і урядовими силами.
Конвенція ООН про права дитини вимагає від держав-сторін забезпечувати, щоб у збройних діях діти віком до 15 років участі не брали. Однак багато хто вважає, що це дуже низька вікова планка і тому були висунуті ініціативи щодо встановлення мінімального віку в 18 років. Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах (на листопад 2011 року в ньому було 143 держави-сторони), підвищив мінімальний вік до 18 років.
Європейські країни не вербують до армії підлітків віком до 17 років і не посилають військовослужбовців на бойові дії до 18 років. У Великобританії існує найнижчий вік набору до армії у Європі – 16 років, хоча номінально у віці це робиться лише з метою військової підготовки. Великобританія зазнала широкої критики у зв’язку з боку Комітету ООН з прав дитини. Як повідомлялося, у Чечні у військах бунтівників перебували діти віком до 18 років.
Війна торкається молоді різним чином. Крім того, про що йшлося вище про участь дітей-солдат, молодь складає переважну більшість військовослужбовців, особливо при проходженні військової служби в державах. Тому можна сказати, що саме молодь перебуває на передовій лінії жертв війни. Якщо говорити про професійні армії, то до збройних сил йдуть часто молоді люди з малозабезпечених сімей, оскільки у них менше можливостей заробити собі на гідне життя іншим способом.
Терористичні групи часто вербують молодь для здійснення терористичних актів, як це виявилося під час терористичних актів у Лондоні у 2005 році. Часто це пов’язують із тим, що молодь шукає свою ідентичність і тому вона особливо вразлива для екстремістських ідей та ідеалів. При цьому молодь сама може стати конкретною мішенню для терористичних актів, як це показали вбивства в Норвегії та напади на школи на Кавказі.
Важливу роль просвітницькій роботі, присвяченій безглуздості війни та її жертвам серед молоді, традиційно грають молодіжні організації. Після бійні під час Першої світової війни було створено низку програм з примирення та обмінів; багато з них досі існують, такі як Міжнародна цивільна служба або Християнський рух за мир/Молодіжні дії за мир, які просувають міжнародні добровільні молодіжні проєкти та робочі табори.
Організація «Європейське бюро з відмови від військової служби з міркувань совісті» працює над визнанням права на відмову від військової служби з міркувань совісті – право на відмову від вбивства – як у Європі, так і за її межами.
«Міжнародний опір війні» – міжнародний рух, створений 1921 року під гаслом: «Війна – це злочин проти людяності. Тому я налаштований рішуче не підтримувати будь-який тип війни та прагну ліквідувати всі причини війни». Цей рух виступає за відмову від насильства і за примирення та підтримує осіб, які відмовляються від військової служби з міркувань совісті, а також осіб у пошуках притулку, коли вони тікають від призову або дезертують.
Отже, вирішальну роль у поширенні шляхів вирішення конфліктів (всіх типів) відіграє саме молодь. Сучасний світогляд, що сформувався спираючись на події сьогодення, дає можливість тверезо оцінювати та планувати майбутнє відповідно до рівня розвитку суспільства. Молодь будує світ так, щоб функціонувати в ньому повноцінно та не обмежуватись не демократичним заборонам.
Громовий Дмитро.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.