В нашому світі молодіжне середовище постає як об’єкт і суб’єкт комунікації. Як об’єкт зазнає комунікативного впливу, як суб’єкт вибудовує комунікативні відносини та зв’язки, активно впливаючи на інші середовища соціуму. Молодіжне середовище має свої переваги: початок життєвого шляху, максималізація вибору, орієнтованість на цінності – здоров’я, краса, сила. Також у молодіжних комунікаціях досить часто виникають ситуації, що характеризуються схильністю до конфлікту. Вивчення і формування комунікаційних потреб молоді – пріоритетні проблеми економічного, соціального, політичного і культурного розвитку нашого соціуму. Тому необхідно вміти грамотно з ними працювати.
Поняття комунікації включає такі визначення: шлях сполучення, форма зв’язку, акт спілкування. Між учасниками комунікації типи відносин поділяються на: публічний, міжособистісний та масовий. Специфіка комунікації у молодіжному середовищі визначається методами, формами, прийомами комунікацій та способами. Вони модифікуються і здійснюються в системах.
Знакова система – забезпечує загальне інформаційне поле сприйняття.
Семантична система – смисловий контекст інформації, діяльності, включаючи цілі та засоби досягнення сенсу.
Мовна система – забезпечує можливість трансформації вербально-теоретичного рівня на практичний.
Звідси, все різноманіття методів, способів, прийомів комунікацій у молодіжному середовищі, формуються та здійснюються в рамках змісту наступних пунктів: молодіжні сленги, жаргони, мовні ігри, зовнішня атрибутика, захоплення негативними явищами.
Тепер перейдемо до конфліктів. Сучасна конфліктологія ґрунтується на постулаті, що конфлікт є природним, що це не порушення норм, а один з елементів норми, оскільки лише «мертва» структура не має конфліктів. Негативні наслідки має не сам конфлікт, а неправильне його вирішення. Конфлікт – це один із видів комунікації.
Конфлікти в молодіжному середовищі в більшості випадків мають під собою внутрішньоособистісну основу, засновану на ціннісно-мотиваційній сфері. Це дозволяє виділити основні структури внутрішнього світу особистості, що входить у конфлікт.
Емоційна незрілість молодих людей не дозволяє адекватно проаналізувати конфліктну ситуацію та зробити правильні висновки, що призведуть до правильних вчинків. Також досить часті у молодіжному середовищі конфлікти між особистістю та групою. У кожній групі існують неформальні відносини та цінності. Щоб бути прийнятою тією чи іншою групою, людина повинна дотримуватися «правил гри». Зазвичай такий конфлікт розгоряється, якщо особистість займає позицію, що відрізняється від позиції групи загалом.
Якщо мотиви спілкування збігаються або природно доповнюють один одного, то контакти таких людей будуть найуспішнішими. Є свідомо «програшні», з погляду успішності спілкування, мотиви поведінки. Тут можна, безумовно, виділити агресію та індивідуалізм, що ігнорують інтереси партнера по спілкуванню.
Отже, потрібно розуміти те, що комунікативна практика молоді передбачає не тільки ставлення-зв’язок усередині свого середовища, а й комунікативне ставлення до інших поколінь (старшого та молодшого). Прагнення до швидкого збагачення, матеріалізації ідей, накопичення, прихильність, залежність від матеріального добробуту, можливість насильства щодо конкурентів та інших осіб, які стоять на шляху до багатства чи влади – встановлення сучасної молодої людини. Конфлікт духовних взаємин очевидний, навіть з урахуванням вічної проблеми «батьків та дітей». Проте уникнути конфлікту вдається не завжди. Конфлікт у житті – явище природне. І кожна людина може опанувати методи контролю конфліктної ситуації.
Сомов Влад.
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.