Перш за все, не варто недооцінювати даний тип булінгу, адже неможливість нанести фізичної шкоди об’єкту цькування не значить, що він не є постраждалим. Фактично залякування та психологічний тиск в інтернеті може призвести до не менш страшних наслідків, як і у випадку нападків в навчальних закладах.
В Україні випадки кібербулінгу кваліфікують як адміністративне правопорушення. Однак у випадках, коли результатом нападків є самогубство людини, винна особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності. Загальні правила свідчать, що відповідальність винної особи за булінг настає після досягнення нею 16-річного віку. До того часу відповідальними за дії булера є його батьки чи опікуни.
Психологи радять батькам регулярно спілкуватися зі своїми дітьми та цікавитися їхнім шкільним життям. Спеціалісти відмічають, що навіть самогубці мають за основну мету не саме припинення життя, а привертання більшої уваги до себе чи своїх проблем. Саме тому важливо чути дітей та звертати увагу на їх життя. Яким би не було завантаженим життя, саме це дозволить уникнути як психологічних проблем дитини, так і трагічних наслідків.
Реакція батьків та адміністрації навчального закладу на булінг як традиційного, так і інтернет-варіанту має бути негайною. Зокрема, протидія насильству повинна мати превентивний характер та проводитися у вигляді просвітницьких заходів. Саме інформація може запобігти поширенню негативних настроїв серед дітей. Проведення відповідних онлайн-зустрічей не є проблемою, враховуючи сучасне поширення гаджетів та вимушене пристосування освітнього процесу до карантинних реалій.
Зміни до Закону України «Про освіту» зобов’язують вчителів та батьків негайно повідомляти про випадки кібербулінгу. В противному випадку по відношенню до працівників закладу освіти передбачена адміністративна відповідальність. Якщо батьки ініціатора булінгу та вчителі не звертають уваги на проблему, батьки можуть самі звернутись до керівництва навчального закладу, поліції чи юристів. Сьогодні практика юридичного захисту об’єктів булінгу не є новинкою та може привести до відповідальності винних.
Самончев Андрій
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.