В першу чергу потрібно звернути увагу на те, що гендер – це не стать та не орієнтація . Гендер – це сприйняття людиною самого себе та її суспільством. Отже гендер – це так званий прикметник, який характеризує твою поведінку. Люди не народжуються з окремим гендером, вони його набувають та можуть змінювати упродовж всього свого життя.
Гендерні стереотипи – це те, що скоріш за всього цінують та пропагують наші бабусі з дідусями, бо вони жили за такими принципами: чоловік повинен прокинутися зранку та піти на роботу тяжко працювати весь день, після цього повернутися додому відпочивати та випивати, а жінка повинна наглядати за будинком, дітьми, куховарити, виконувати домашню роботу до самої ночі. Але проходить час, і ці гендерні рамки розмиваються. Жінки та чоловіки мають рівні права та обов’язки та борються за гендерну рівність.
З дитинства батьки нав’язують дітям якісь гендерні звички, хлопчикам купують машинки, динозавриків, автомати, а дівчинкам – ляльок, іграшкові коляски, набори для куховарення. Через це у дітей розвиваються різні області мозку, тому вони набувають деяким звичкам, які поступово перетворюються в їх поведінку, жінки – ніжні лебідки, а чоловіки – сурові та брутальні. Але упродовж життя за вподобаннями, поведінкою, вихованням чоловік стає почувати себе лебідкою , а жінка навпаки – брутальною та суровою. Це може не відображатися на зовнішньому вигляді та одязі, але сприйняття і піднесення себе суспільству буде іншим. Таким чином змінюється гендер людини.
Все, що кожен з нас повинен робити, щоб досягти гендерної рівності – це виражати себе та поважати інших.
Забіяка Анастасія
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.