Даниїл Деркач.
Усі ж пам’ятають весну 2020 року? Я тоді закінчував 11 клас і вже планував, як поїхати влітку після екзаменів на відпочинок. Але почалась пандемія, при тому не дуже і несподівано. Я пам’ятаю, ще як взимку ми чули, що десь там у Китаї знайшли невідомий вірус, і що він починає потроху проникати у кожну країну.
Ми тоді і гадки не мали що:
1) вірус проникне до нас;
2) пандемія настільки змінить наше життя.
Освітні установи почали переходити на дистанційне навчання. Усе відбулося дуже несподівано і перші місяці було незручно і незвично. Але поступово ми почали бачити очевидні плюси дистанційного навчання.
По-перше, не потрібно було фізично йти до школи/університету. Навесні це не є суттєво, але взимку не однозначно плюс, адже можна залишатись вдома в теплі.
По-друге, можна було раніше прокидатись, адже не потрібно було витрачати час на дорогу до школи/університету.
Але також були і мінуси: нестабільне Інтернет-підключення іноді робило неможливим навчання. Загалом, за дистанційним навчанням майбутнє, просто його впровадження відбулося примусово і занадто несподівано, щоб бути таким же ефективним, як і традиційне.
Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).
Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.
#ЯМедіа
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
#чернігівська_політехніка
#ChePolytech
#Che_Polytech