Ми живемо в час та в країні, де можемо обирати

Ольга Іваненко.

 Гендерна рівність означає, що всі людські істоти мають свободу для розвитку своїх особистих здібностей та свободу вибору без обмежень, пов’язаних із жорстко закріпленими гендерними ролями. Тобто різна поведінка, прагнення та потреби жінок і чоловіків враховуються, оцінюються й підтримуються рівним чином (Європейська Комісія, 2004).

 Зараз в ХХІ  столітті цей вислів не викликає такого обурення, як колись, і люди ставляться до цього спокійно, розуміючи, що всі вони рівні і кожен має свої права. Але це не означає, що чоловіки і жінки стануть однаковими. Права, обовʼязки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народилися вони жінками чи чоловіками. Звичайно існують країни, в яких з цим є проблеми. Хоча з часом, я вважаю, і там у жінок з’явиться більше свободи і прав, тому що світ постійно удосконалюється і бачення світу змінюється.

 У тому, що зараз жінки можуть спокійно розпоряджатися своїм життям і обирати те, чим вони хочуть займатися, є велика заслуга тих, хто першими почали про це говорити і показувати, що жінки дуже сильні і не дурніші за чоловіків.  До таких належить Анна Ярославівна (Київська), яка стала першою королевою Франції та першою жінкою, яку допустили до курії regis  «королівська рада ».

Вона змінила стан Франції на краще. Таких жінок багато, зокрема, це королеви та султанші, які доказали, що жінка може керувати країною або майже цілим світом, як англійська королева Вікторя.

Існує така теорія, що якби світом керували жінки, то можна було б уникнути багатьох війн.

 Після королев з’явилося перше угрупування  жінок, які говорили про свої права і про рівність чоловіків і жінок, що вони всі можуть робити не тільки те, що повинні робити як жінки. Також вони боролись за право мати голос на виборах і право бути обраними. Це ті, хто вперше одягли не пишні спідниці, а штани і звати їх  “сурфажистки”.

Якщо детально вивчити  історію, то ми розуміємо, як складно далось нам те, чого тепер деякі не цінують і вважають звичайною справою. Тепер ніхто не здивується, якщо чоловік буде сидіти у декреті або займатися жіночою роботою, а жінка працюватиме водієм вантажівок чи тролейбусів або бути президентом.

Зараз ми живимо в доволі непоганий час, тому потрібно використовувати те, що для нас досягли інші. Не соромтеся займатися роботою, яка вам до вподоби, навіть якщо хтось буде говорити, що це не чоловіча або не жіноча справа.

Ми живемо в вільній країні  де можемо обирати.

Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).

Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.

#ЯМедіа

#ФундаціяПравЛюдини

#HumanRightsFoundation

#чернігівська_політехніка

#ChePolytech

#Che_Polytech

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *