Молодіжне безробіття – міф чи реальність?

Анастасія Панічкіна.

Ні для кого не секрет, що в сучасній Україні достатньо великий рівень безробіття серед населення. На жаль, з кожним днем статистику поповнюють саме молоді люди, які нещодавно закінчили університети і просто не можуть працевлаштуватися. Як наслідок, ми маємо таке явище в країні як молодіжне безробіття. Причин цьому дійсно досить велика кількість: небажання роботодавців брати спеціалістів без досвіду, брак навичок у молоді для успішного проходження співбесіди на роботу, велика конкуренція на місця роботи, невпевненість у своїх силах тощо. Проте це лише відмовки з боку як і роботодавців, так і молоді.

Особисто моя думка, що в цьому світі все залежить від людини, і в нашій країні є дійсно непогані можливості для працевлаштування. У мене реально є живий приклад людини, яка вже рік намагається знайти роботу, проте досить безуспішно. Спочатку я дійсно їй співчувала і вважала, що в цьому винуваті університети, бо дали не потрібні знання, роботодавці, бо звертають увагу лише на досвід, влада в країні, бо не створила можливості для молоді тощо. Але згодом я зрозуміла, що проблема насамперед в людині, а саме в її безамбітності. Мій знайомий просто весь час робив певну видимість пошуку роботи і, на жаль, обманював не тільки батьків, друзі, а сама найголовніше – себе.

Отож, в кінці кінців ми маємо не молодіжне безробіття, а молодіжну неамбітність і певну пасивність з боку роботодавців до молодих спеціалістів. Які шляхи вирішення проблеми? Для роботодавців – це нарешті знайти причини того, щоб взяти людини без досвіду, бо це, по-перше, готовність вчитись з боку молодого спеціаліста, а, по-друге, це є так званий “свіжий погляд” і майбутній непоганий розвиток для підприємства. Вирішення проблеми для студента – це подолання стереотипу, що без досвіду нікуди не беруть і необхідність набратися навичок успішного проходження співбесіди на роботу, наприклад, поради щодо вдалого працевлаштування можна знайти на різних інтернет-ресурсах (вебінари, ютуб, блоги тощо).

Головний мій заклик – це не сидіти склавши руки, а стукати так би мовити у всі двері і пам’ятати, що колись та й відкриють.

Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).

Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.

#ЯМедіа

#ФундаціяПравЛюдини

#HumanRightsFoundation

#чернігівська_політехніка

#ChePolytech

#Che_Polytech

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *