Булінг як один з видів соціальної несправедливості в навчальних закладах

Анастасія Белорус.

Навряд чи мене зрозуміють люди, які особисто не стикались з цькуванням та психологічним насиллям. Складно описати, яку палітру емоцій відчуває жертва булінгу, але я спробую донести її до вас як людина, спроможна на емпатію.

Все починається більш-менш спокійно. Людину не чіпають, не порушують особисті межі, але іноді складно не помітити гострих зневажливих поглядів, шепотіння за спиною, яке згодом стає голоснішим. Більш впевненим. Більш жорстоким.

Це не виникає одразу, тому помітити, а тим паче зреагувати правильно дуже складно. Адже начебто ці глузуваті посмішки та перешіптування не мають ваги.

Однак базис вже сформований. Через певний час здійснюється перший активний наступ, і жертва, як правило, не може дати відсіч. Тому що не кожен спроможний захистити себе від необґрунтованої агресії, а головне – не повинен захищати. Особливо, якщо це дитина шкільного віку та підліток. Особливо, якщо він знаходиться один проти людей, які прагнуть його призинити у будь-який спосіб.

Я знаю декількох людей, що спроможні протистояти натовпу, але ці люди – виняток, а не правило. Це духовно та фізично сильні, самодостатні особистості, які мають стабільну самооцінку, досвід та авторитет. І, на жаль, вони зовсім не схожі на підлітків, чия особистість ще формується.

Тому, звинувачуючи жертву у цькуванні, в першу чергу, поставте свою дитину на її місце.

Як правило, булінг у багатьох навчальних закладах, зокрема школах, ігнорується або навіть заохочується.

Насилля над дитиною відбувається у багатьох формах:

– Бойкот (часткове або повне ігнорування групою людей, що її оточують);

– Психологічне знущання (образи, публічний осуд, маніпулювання, шантаж);

– Фізичне знущання (побої, псування майна);

– Кібербулінг.

На жаль, це перелік необмежений. Жертва може знаходитись у подібному середовищі від декількох місяців до декількох років. Наслідки булінгу впливають на людину протягом всього її життя. Цькування породжує невпевненість, страх, незадоволеність власними досягненнями, а іноді – психологічні захворювання. Вони продовжують звинувачувати себе, хоча не були ні в чому винні.

#HumanRightsFoundation

#ФундаціяПравЛюдини

#Чернігів

#Чернігівська область

#РазомМиСила

#TOGETHER_WE_CAN

#ChePolytech

#Che_Polytech

#60років_ЧНТУ

#ЧНТУ

#люблю_чнту

#найкращийунівер

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *