Аліна Шулак.
Дистанційне навчання – ось, що хвилює молодь, яка бажає розвиватись. Пандемія вже триває другий рік поспіль, що дуже суттєво впливає на освіту.
Я як студентка 2-го курсу почала навчання в університеті з карантину. Отримувати знання, через дистанційну форму навчання, складно.
Проблеми, з якими ми стикаємося кожний раз, коли переходимо на дистанційне навчання в Україні, зводяться до наступних:
– недостатня сформованість навичок ефективної роботи в такому форматі як у здобувачів освіти, так і у педагогічного складу;
– брак матеріально-технічної бази, відсутність стабільного інтернет-з’єднання, особливо в сільській місцевості;
– не всі вчителі та науково-педагогічні працівники оволоділи цифровими інструментами на високому рівні;
– недостатній рівень взаємодії між здобувачами освітнього процесу для того, щоб зберегти можливості контролю за навчанням, як це було у допандемічні часи;
– не у всіх здобувачів освіти є необхідні умови для дистанційного навчання.
Я вважаю, варто зважати на глобальні зміни в освіті, що їх спричинив карантин. Світ змінився, тож потрібно адаптувати систему освіти до роботи з більш інтенсивним використанням дистанційної та змішаної форм навчання.
Також було б непагано провести моніторинг цифрових навичок, зокрема, для педагогів. А ще важливо забезпечити технікою та доступом до інтернету педагогів та здобувачів освіти, які перебувають у складних життєвих обставинах і не мають умов для навчання.
Проєкт реалізується НУ “Чернігівська політехніка” у співпраці з ГО “Фундація прав людини” та Університету м. Тарту (Естонія).
Проєкт фінансується коштами Міністерства закордонних справ Естонської Республіки.
#ЯМедіа
#ФундаціяПравЛюдини
#HumanRightsFoundation
#чернігівська_політехніка
#ChePolytech
#Che_Polytech