МОЇ ОЧІ БАЧИЛИ МАЛО ПОЗИТИВУ ЗІ СВІТЛИН, ДЕ ВІДОБРАЖЕНІ ЗБРОЙНІ КОНФЛІКТИ

Анастасія Кальян

Мирне населення пригнічене, очі військових горять миром та справедливістю. Переважно так я тлумачу більшість зображень. Хто у цьому страждає найбільше? Молодь! Ні майбутнього, ні перспектив, ні навіть натяку на успіх в таких умовах вони не спроможні сприйняти. Винна атмосфера, безперечно. Та що ж діяти, якщо людина не має змоги виїхати з окупованих територій? Головне у цій ситуації – психологічний настрій. Людина – природна істота, тож найперше, що варто зробити – знайти комфортне місце у соціумі. Я вважаю, лише оточивши себе людьми, речами та обставинами, котрі будуть підтримувати, можна уникнути внутрішнього вигорання.

Молодь – майбутнє! Кожен знає цей вираз, проте розуміє його суб’єктивно. Для мене він означає, що виховання молодого покоління є рушієм розвитку. Менталітет, закладений у свідомість такої особи докорінно змінює її світосприйняття.

У Донецькій та Луганській областях України йде війна. Станом на 2021 р. з окупованих територій внутрішньо переміщеними стали майже 1,5 млн громадян. З них – 1/3 молодь. Статистика страшна, як і психологічні травми, вихованих під свистом куль та звуком розриву снарядів дітей, що вже стали цілком дієздатними членами суспільства. Саме ця молодь, на мою думку, буде політично нейтральною у своїх поглядах. Такі особи, не з власної волі пізнавши сутність міждержавних конфліктів у майбутньому, розділяться, як мінімум, на 2 групи: тих, хто намагатиметься бути справедливим, зайнявши позицію підтримки однієї зі сторін конфлікту, та тих, хто плаватиме між двома вогнями, намагаючись зникнути у пелені сумнівів.

У будь-якому разі… аби виховати гідну заміну старшого покоління, молодь, котра пройшла страх збройної агресії, має відчути психологічну підтримку від інших членів суспільства, аби вона не розглядала своє життя під призмою ненависті до усього оточуючого, не намагалася розірвати комунікативні зв’язки і не страждала від зовнішнього негативного впливу сучасності.

Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *