Усі ми живемо в суспільстві. Кожен день ми бачимо, чуємо, контактуємо з людьми, по-різному. Хтось викликає в нас повагу, хтось – злість, спокій, ненависть, тощо. Але у будь-якому випадку, зрозуміло, що незалежно від наших відносин, можуть виникнути рутинні конфлікти навіть з самої незначної ситуації.
З точки зору психології, соціальний конфлікт – це зіткнення протилежно-спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів суб’єктів взаємодії.
Існує кілька точок зору на конфлікт у суспільних відносинах. Але основні адекватні позиції зводяться до наступного: «конфлікт між окремими елементами соціальної структури – нормальний стан суспільства. Небезпечними є лише конфлікти у гострій стадії розвитку. Завдання учасників конфлікту – зрозуміти протилежну сторону та зблизити позиції сторін шляхом пошуку компромісу».
Зазвичай у соціальному конфлікті виділяють чотири стадії: перед-конфліктну, конфліктну, вирішення конфлікту та після-конфліктну. У свою чергу кожна з цих стадій може розділятися на ряд фаз.
Перша перед-конфліктна стадія розбивається на дві фази. Початкова фаза характеризується формуванням конфліктної ситуації — накопиченням і загостренням протиріч у системі міжособистісних і групових відносин через різке розходження інтересів, цінностей і установок суб’єктів конфліктної взаємодії.
Друга фаза починається з інциденту чи приводу, тобто якоїсь зовнішньої події, яка надає руху конфліктуючим сторонам. У цій фазі відбувається усвідомлення конфліктуючими сторонами спонукальних мотивів, тобто протилежності їх інтересів, цілей, цінностей тощо.
При вирішенні конфлікту потрібно прагнути знайти певний компроміс. При цьому неабияке значення має толерантне відношення сторін конфлікту один до одного. Толерантність – толерантність до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, думок, ідей, вірувань.
Помітні труднощі у врегулюванні конфлікту виникають у тому випадку, коли принаймні одна із сторін займає екстремістську позицію – крайню позицію в будь-якому питанні, яка полягає в небажанні йти навіть на найменші компроміси.
Соціальне законодавство та загалом соціальна політика держави мають прагнути локалізації існуючих конфліктів і недопущення виникнення їх гострих осередків, оскільки у випадках виникає громадська нестабільність.
Стрекалкін Леонід
Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.