Культура миру є дуже популярною темою у сучасному світі, але що ж ховається за цією фразою?
Одне з найбільш популярних визначень каже, що це поняття означає ту частину загальної культури, яка містить цінності, переконання, позиції та зразки поведінки стосовно миру як умови спільного існування, тобто до реалізації загальної безпеки на планеті як умови виживання та розвитку глобальної спільноти, регіонів, окремих держав та індивідуумів [1].
Про культуру миру почали говорити ще в кінці минулого століття, оскільки вперше за всю історію людства ринкові відносини почали проходити без застосування сили та війн. Причиною цього є глобалізація, бо вона веде до інтеграції всіх держав світу, знижуючи витрати на транспорт і комунікацію та руйнуючи штучні бар’єри – кордони.
Офіційно про цю ідею вперше заявили на конгресі ЮНЕСКО в 1989 році, де прийняли декларацію, яка говорила, що потрібно формувати новий світогляд у людей, основою якого повинні бути такі речі, як свобода, толерантність, рівність, права та повага до людського життя [2]. Але з того часу додалося багато нових складників цього поняття.
Найбільше ідею культури миру просуває Організація Об’єднаних Націй. Вона з 1945-го року вживає різноманітні заходи для зупинення збройних конфліктів та відновлення миру. Наприклад, можна згадати про такий вияв миротворчості як приборкання кризи в Кенії колишнім Генеральним секретарем ООН Кофі Аннана. З його посередництвом два кандидати у президенти підписали договір про розподіл влади, що зупинило хвилю насильства у країні [3].
А що ж ми можемо зробити для просування культури миру? Я вважаю, що треба розпочати з себе: з повагою ставитись до думок інших людей, бути толерантним, уникати категоричності суджень й оцінок, завжди прагнути до діалогу та взаєморозуміння!
Джерела:
[1] Маркович Д. Ж. Культура мира, толерантность и межэтнические отношения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.socionauki.ru/journal/articles/129876/.
[2] Компоненти культури миру [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ru.osvita.ua/vnz/reports/international-relations/19143/.
[3] Капітоненко Микола. Культура миру: посібник з толерантності [Електронний ресурс]. – Режим доступу:: http://icps.com.ua/assets/uploads/images/images/eu/t_tolerantnist_2018_ukr.pdf.
Картинка – © VectorStock / ssstocker
Дусь Марія
Проєкт виконується у співпраці з громадською організацією «Фундація прав людини» та фінансується Інститутом зовнішніх культурних зв’язків (IFA) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.