МІЙ ДОСВІД (не) СТАЖУВАННЯ У ЦЕНТРІ РОЗВИТКУ КОРПОРАТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Літо 2020-го, спека, позаду сесія, завершувався мій страшенно складний перший курс на комп’ютерній спеціальності. Я не люблю довго сидіти на місці без діла, тож і цього разу проглядаючи стрічку подій у фейсбуці, натрапив на цікаву можливість, яка одразу мене зацікавила. Мені запропонували випробувати себе і отримати можливість стати амбасадором України із цілей сталого розвитку. Та ще й з можливістю отримати цінні призи від партнерів! Звісно, що я погодився.

Я витримав перший удар у вигляді заповнення анкети і пройшов до участі у програмі разом із доброю сотнею таких самих добровольців. Після цього нам дали перший челендж, таке собі знайомство, у якому я сплутав дедлайни і потрапив на проєкт лише через персональний контакт із організаторами. Нас одразу попередили, що цей проєкт не буде спринтом, це справжній марафон із декількох місяців. де кожен тиждень виділено під певний вид діяльності, а завдання розробляє та оцінює компанія-партнер.

За весь період моєї участі я мав змогу розібратися із метою цілей сталого розвитку, їхнім змістом та виконати декілька цікавих челенджів. Я познайомився із антипіратською ініціативою «Чисте небо» від “1+1 media”, написав вірша про цілі сталого розвитку та розібрався із сортуванням скляної тари завдяки “Carlsberg”. Я також розробив карту пунктів прийому вторсировини у місті Чернігові із детальними позначками типів сировини, яка приймається. Як бачите, завдання є доволі різноманітними, а подарунки – корисними. Я досі користуюся своєю брендованою пляшкою отриманою поштою за зпроєктовану карту. А в “Carlsberg”, можливо, користуються моїми напрацюваннями 😀

Чим усе це завершилося? Я поїхав на БУР-табір, про який уже розповідав у минулому пості. А правила у Центрі “КСВ” є доволі конкурентними: не впорався із двома завданнями – до побачення. Приходьте наступного разу. Та не дивлячись ні на що, досвід виявився цікавим та пізнавальним. 

Пінчук Станіслав

Цей проєкт виконується у співпраці з громадською організацією “Фундація Прав Людини” та фінансується Інститутом міжнародних культурних зв’язків (ІФА) коштами Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *